Минуле  української фантастики (кінець радянського періоду)

Під завісу радянського періоду в історії України, на переламі періоду «застою» і «перебудовних» часів в українській фантастиці з’являються нові імена. Видавництва «Веселка» та «Молодь» починають інтенсивніше видавати книжки молодих авторів, зокрема, виходять роман Лариси Копань «Пульсари» (1983), збірки оповідань Михайла Ларіна «Формула щастя» (1983), Дмитра Глушенка «Полювання на мустангів» (1983), Петра Коломійця «День сірої хвилі» (1984), Миколи Головіна «Дисертаційний прорахунок» (1985) тощо. Із цієї новітньої хвилі українських фантастів виокремимо найвизначніші імена.

Наталя Іванівна Конотопець (21 вересня 1947)

Українська письменниця та науковець (дівоче прізвище – Власенко). Народилася в с. Любитів Ковельського району Волинської області в родині вчителів. Закінчила біологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працювала інженером відділу акліматизації республіканського Ботанічного саду Академії наук УРСР, потім – науковим співробітником на кафедрі біофізики КДУ. Член Національної Спілки письменників України. Лауреат премії «Благовіст».

Перші фантастичні оповідання Наталя Конотопець написала й навіть опублікувала ще будучи школяркою (перша публікація сталася у 1963 році). Друкувалася в газеті «Зірка», журналах «Піонерія», «Знання та праця» й інших. Наталя Іванівна – автор документальної книги «Микола Кащенко» (1979 рік) про відомого вченого-ембріолога, збірника повістей та оповідань «Балкон на глухій стіні» (1988), науково-популярних книг «Жива електрика» (1990) і «Таємниці клітинної мембрани», написаних у співавторстві з Володимиром Рибальченком. Працює в редакції журналу «Київ». Лауреат премії «Благовіст».

У 1984 році Наталя Конотопець опублікувала у центральному українському видавництві «Радянський письменник» збірник фантастичних оповідань «Відпочинок на Ортені», що вмістив майже всі твори цього жанру, написані автором до цього часу. У її літературному доробку є також фантастична повість «Душа речей», що розглядає одну зі сторін проблеми можливого безсмертя людини.

Мешкає письменниця у Києві.


Віталій Карацупа, Олександр Левченко

Повний текст читайте в журналі
«Український фантастичний оглядач (УФО)», № 4 (10), 2009

 

  

© Олександр Левченко, 2010