Шановна пані Богуславська!

Шановний пане Островський!

Із великим запізненням – каюсь! – прочитав Ваші статті “Тріада молодогвардійців” та “Фантастичне як місточок між жанрами” у ч. 1/2003 журналу “Книжник-ревю” і, признаюсь, довго не міг заспокоїтися. Судячи з цих матеріалів, україномовної фантастики в Україні немає і ще не скоро з’явиться. Прикро про таке дізнаватися, тим паче, що я сам – україномовний фантаст, а мої колеги – теж україномовні фантасти – мешкають у Львові, Києві, Тернополі, інших містах України і навіть у цілковито зрусифікованому Криму. І я знаю, що вони пишуть фантастику українською мовою, і, переконаний, фантастику хорошу (я сам знайомий з багатьма творами), якісну, яка друкується у періодиці (зокрема у журналі “Світ пригод”, співробітником якого я є) і виходить книжками.

Особливо мене вразила фраза про трьох молодих російськомовних авторів, які “намагаються створити київську школу якісної фантастики” (?!). А як же тоді київське об’єднання фантастів “Чумацький шлях”, яке існує з 90-х років минулого століття? Його голова, до речі, член НСПУ, Тимур Литовченко, автор кількох книжок фантастики, лауреат літературних премій. Радій Радутний своєю книжкою “Три життя про запас” розпочав серію україномовної фантастики видавництва “Джерела-М”. Ігор Сокол має книжку цікавих повістей та оповідань, яка хоч іще й не видана, але від цього нічого не втратила (повість “Пастка Хроноса” незабаром має вийти у “Світі пригод”). Для україномовної фантастики працює нині письменник Веле Штилвелд.

В інших містах теж є українські фантасти. У Нижньогірському районі Криму мешкає Валерій Верховський, лауреат конкурсу “Гранослов”, за результатами якого восени має вийти книжка оповідань Валерія. Його цікава повість “Ненаситець” опублікована у ч. 3/2002 “Світу пригод”.

Про все це можна довідатися з сайту “Українська фантастика” за адресою http://www.zhelem.com/ua/ . До речі, автор сайту – україномовний львівський фантаст Ігор Желем, автор чудового фантастичного роману “Мир иной”, який вийшов у видавництві “Логос” 2001 року, на жаль, у російському перекладі. Сподіваюсь, однак, що незабаром роман побачить світ і в своєму оригінальному вигляді.

Про себе ж скажу лише те, що в цьому році у видавництві “Джерела-М” побачила світ моя книжка “Я, Володар…”.

Тому гірко було читати Ваші матеріали. Одне приємно: що пан Островський переживає за справді українську фантастику. То, може, тоді варто писати не лише про тих, хто “працює на сусідську культуру”, а й про наших фантастів?

З повагою

Олександр Левченко,
ст.н.с. Львівського НУ ім. Ів. Франка,
відповідальний секретар “Світу пригод”,
письменник-фантаст