Публікації в періодиці

Роман «Реальна мандрівка», журнал «Дніпро», ч. 8-10, 2009.

Як свідчить моя літературна біографія , вперше рішення про прийом мого твору до друку (хоча воно й не було реалізоване) я одержав від журналу «Дніпро» ще на початку 90-х років минулого століття. І ось у цьому поважному товстому журналі виходить мій роман «Реальна мандрівка»! Приємно!!!

Оповідання «Вікно», журнал «Український фантастичний оглядач (УФО)», ч. 1, 2009.

Після до-овгої перерви знову одержав публікацію у періодиці.  Оповідання «Вікно», яке виходило надцять років тому в «Науці-Фантастиці», опубліковане у нормальній редакції, хоча прискіпливий читач таки виловив помилку...

Оповідання «Я, Володар…», альманах «Літературна Пустомитівщина», ч. 1, 2004.

Туди увійшов лише фрагмент, однак сама публікація варта великої повісті: «Літературну Пустомитівщину» вивчають у школах району! Саме це дало мені підстави проголосити себе «народним класиком Пустомитівщини»!!!

Збірка повістей «Я, Володар…», українська «Роман-Газета», ч. 2, 2003.

Нарешті я одержав збірку своїх творів: в українській «Роман-Газеті» братів Капранових вийшли повісті «Віч-на-віч із собою», «Машина для вбивства» та оповідання «Я, Володар»!!! Далі мала бути книжка…

Повість «Експедиція на Бермуди», альманах «Світ пригод», ч. 3, 2003.

Наче Фенікс , черговий раз відродився «Світ пригод»! Нарешті у ньому вийшла повість, яка була запланована на найперше число «СП» газетного формату ще далекого 1992 року…

Оповідання «Чужий світ», додаток «Планета сенсацій» до газети «Молода Галичина», ч. 1, 2002.

 Література помаленьку оживає! Євген Тарнавський, тоді ще співробітник газети «Експрес», запропонував узяти участь у видавничому проекті. Йшлося про видання книжки, однак все закінчилося публікацією оповідання у додатку до «Молодої Галичини» (тоді ще незалежної газети). Однак тут я одержав свій перший не символічний, а цілком реальний гонорар!!!

Повість «Машина для вбивства», альманах «Світ пригод», ч. 1, 1997.

«Світ пригод» відродився в журнальному варіанті! Однак вийшло всього лише два числа. На УФ, як і на всю українську літературу, та й зрештою на всю країну, опускалася довга темна ніч…

Оповідання «Вікно», журнал «Наука-Фантастика», ч. 1-2, 1996.

Остання публікація в «Н-Ф». Верстання начебто налагодилося, однак з літературним редагуванням було щось негаразд. Журнал повільно скочувався на дно…

Повість «Удвох із самим собою», львівське видання «Фіра», ч. 4, 1995.

У цьому виданні було заплановано вихід кількох моїх речей, однак «Фіра» більше не виходила. Наставали жорстокі часи для української видавничої справи…

Повість «Планета Братерства», журнал «Наука-Фантастика», чч. 1, 4, 5, 1994.

Співпраця продовжувалася й з «Н-Ф» в особі головного редактора Олександра Троценка. Правда, почали з’являтися перші ознаки негараздів у журналі: якість верстки була жахливою…

Повість «У світлі помаранчевого Феба», журнал «Наука-Фантастика», чч. 1, 2, 3, 1993.

Перша публікація у серйозному виданні, та ще й повісті! Так-так, «Н-Ф» – спадкоємець журналу «Знання та праця», одного з найавторитетніших в Україні.

Оповідання «Я, Володар…», альманах «Світ пригод», ч. 1, 1993.

Друга публікація у «Світі пригод» – свідчення розпочатої співпраці з самим альманахом та його незмінним шеф-редактором Олегом Романчуком, яка триває й по сьогодні. Однак у 1993 році видання «СП» було призупинено...

Оповідання «Чужий світ», альманах «Світ пригод», ч. 4, 1992.

 Моя перша публікація! Правда, оповідання було трохи обрізане , однак просити дати відповідну примітку я не наважився – початківець...

До речі, наклад «Світу пригод» (газетного формату) тоді становив 15 тис. прим., причому практично лише у Львові та області...

 

  

© Олександр Левченко, 2010