Фантастична билина

Сашку Левченку від перемовників...

 Напередодні дня народження я вирішив побути трохи «віч-на-віч із самим собою» у своїй хаті на Пустомитівщині, аби вигадати «машину для вбивств» членів таємного масонського товариства тверезості, яка мала бути випробувана під час «експедиції на Бермуди».

Але замість якихсь футурологічних і зарозумілих Бермуд ми з друзями втрапили на уфологічну й трохи навіжену «планету Братерства». Туди, де я, врешті решт, навіть не очікуючи віку ініціації – сорока п‘яти років – міг сказати собі: «Я, Володар» цього дивного світу.

Це підтверджували й «секретні документи», знайденні мною ще до «повернення екіпажу», якого я надіслав до Кременчука за тамтешню горілкою. Але на нас чекала «поразка». Бо замість горілчаного Кременчука на йог місці вирував «чужий світ» землетрусного Гременця з вивереженням магми з-під нього.

Цей землетрус дістався й до моєї хати, долівка якої захилиталась та й провались донизу. Я намагався виплигнути через «вікно», але чиїсь чіпкі руки тримали мене й чиїсь горлянки галасували: «Лава! Лава!»

Прислухавшись, я раптом зрозумів, що то кричали «Слава! Слава!». А долівка провалювалась від того, що міцні руки перемовників 45 разів підкидали мене вгору, вітаючи з днем народження.

Щоправда, зловили мене лише 44 рази, але смак горілки «Алфізика» від цього поганішим не став. Лише трохи погано він відчувався десь в нутрощах вдареної шиї та ледь шуміло в, розтягнутих у привітаннях, вухах.

Але мені чувся у цьому шумінні гомін двигунів нових зорельотів, яких я обов‘язково вигадаю ще цілу флотилію, аби дістатись на ній до мільйонів нових вигаданих світів. Бо ж я ще пацан. Адже, що таке 45 років для цього величезного Всесвіту?.. Миттєвість. До вінця переповнена фантастикою. Навіть в билинах. 

Олексій Спейсер Кацай
«Літфорум», 8.12.2005