(Фрагмент статті – відгук на книжки “Я, Володар...”, “Чужий світ”)

І ось крига, здається, скресла! Рік тому у київському видавництві “Джерела-М” побачили світ перші два томики першої новітньої серії україномовної української фантастики “Алфізика”, а сьогодні серія налічує вже 10 книжок сучасних вітчизняних фантастів. І це, як стверджують видавці – брати Капранови, – лише початок!

Автор однієї з двох перших книжок серії, збірки повістей “Я, Володар…”, – львівський фантаст Олександр Левченко. За освітою математик-прикладник, нині він працює у галузі геоінформаційних технологій, а також займається питаннями обробки текстової та графічної інформації. Олександр – автор навчальних посібників “Microsoft Word для Windows: від текстового процесора до видавничої системи” та (у співавторстві з В.М.Горлачем) “Табличний процесор Microsoft Excel: основи роботи”, які вийшли у львівському видавництві “Бак” в 1998 та 1999 роках, а також член авторського колективу підручника для вищих навчальних закладів “Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології”, що побачив світ 2003 року у київському видавництві “Каравела”. Літературою займається від кінця 80-х років, працює у жанрі саме гостросюжетної пригодницької фантастики. Автор 9 повістей та 3 оповідань, публікувався в альманасі “Світ пригод”, журналі “Наука-Фантастика”, львівському виданні “Фіра”, українській “Роман-газеті”.

Фантастика Левченка – реалістична та гостросюжетна. Деякі його твори радше скидаються на захопливі детективи чи пригодницькі повісті з уплетеною в реалістичну тканину розповіді фантастичною ідеєю-ниткою. Втім, розкриємо книжку “Я, Володар…” і зазирнемо в анотацію:

“Хто знає межу між фантастикою і реальністю? Життя сьогодні випереджає найсміливішу фантастику, а літературні передбачення справджуються частіше за прогнози метеорологів. Олександр Левченко працює у галузі геоінформаційних технологій і щодня своїми руками перетворює фантастику на реальність. А ввечері створює нову фантастику. Карколомні повороти сюжету спираються на точні психологічні портрети, і це примушує читача вірити кожному слову автора. Хто скаже, що знає межу між фантастикою і реальністю? Тільки той, хто не тямить ні в тому, ні в іншому”…

А зовсім нещодавно у тій же серії “Алфізика” вийшла друга книжка фантастики Олександра Левченка – збірка повістей “Чужий світ”. За своїм спрямуванням вона трохи “фантастичніша”, аніж перша, однак це не перешкоджає їй бути такою ж гостросюжетною та реалістичною.

Усі твори, які входять до збірок, написані живою, природною, без усіляких лінгвістичних вишукувань мовою і читаються легко, на одному подиху. Але це зовсім не означає, що так само легковагі й сюжети і питання, які піднімає Олександр Левченко. Адже справжня фантастика – це гармонійне поєднання захопливої інтриги та відчуття реалістичності описуваних подій. Утім, судити про те, чи досяг цього автор, залишаємо читачу…

Андрій Судин
“Поступ”, № 139, 22 червня 2004 р.